Як Я Відвідала Екскурсію В Херсоні

Я – не корінна херсонка. Робоче містечко Зеленодольськ, що на Дніпропетровщині, – моя мала Батьківщина. Але з Херсонщиною пов’язана ще з дитячих років, бо там – найкращі їх миттєвості: літні канікули у селі в дідуся і бабусі з ароматом шовковиці і сонячних груш-гниличок, веселі гостини у тітки, довгоочікуваний відпочинок на морі в Хорлах з батьками, де годинами можна було бавитися у воді чи просто збирати веселкові мушлі-півники і донесхочу ласувати медовими динями!

А от Херсон – це місто, де я зараз живу, творю, навчаюсь і працюю. Признаюся, це місто, яке іноді мене дратує, а, можливо, і розчаровує. Дратує своєю невлаштованістю; подекуди нестерпними спекою та суховіями; зимовою мрякою; громадським транспортом в ожеледицю; неохайними спальними районами і необлаштованою набережною… Та одночасно Херсон мене радує і тішить. Тішить квітневим кипінням вишень і п’янким кущем жасмину у моєму дворі; ранньою весною; хорошими людьми; блакиттю Дніпра у сонячний день; криками чайок і стрімкими польотами стрижів влітку; затишною кав’ярнею у старому провулку та ще багато-багато чим… В цілому, це той Херсон, який знаю.

Північна брама у м.Херсон

Залишки херсонської фортеці

Історія Херсона

І от нещодавно мені випала нагода познайомитися з новим Херсоном – містом, яке досі залишалося для мене незвіданим! Це сталося в останній тиждень літа. Відчувалася гіркота диму у вже прохолодному вечірньому повітрі, снували перші павутинки бабиного літа. Моє «побачення» з містом (і ще дев’яти «першовідкривачів»)  призначалося у північних Московських воріт – однієї з головних споруд архітектурного ансамблю Херсонської фортеці, яка збереглася до наших днів з кінця XVIII сторіччя!

А далі, наче у калейдоскопі,  перед очима почали проноситися вали, порослі степовими травами, бастіони з гарматами, фортечний колодязь, який зараз, до речі, може виконувати бажання будь-якого херсонця, палац генерал-губернатора, монетний двір, Єкатерининський собор з дзвіницею у стилі класицизму, Очаківські ворота …

Купол Єкатерининського собору

Це теж цікаво: 7 причин посетить Екатерининский собор

Мої очі насолоджувалися теплими відтінками охри передосіннього міського парку і медового вапняку – будівельного матеріалу воріт фортеці, а ноги подекуди ступали по вулканічному камінню з далекого Неаполю. І це абсолютна правда: Херсон був завжди морським містом, а італійське каміння у ньому – то баласт з італійських торгових суден!

Італійське каміння у Херсоні

Далі – на Перекопській, яка колись (хто б подумав!) була бульваром, − зустрічала споруджена на початку XX століття будівля колишньої резиденції херсонського генерал-губернатора. І знову, як за помахом чарівної палички, в уяві промайнули події буремних років революцій і світових війн.

Та сама резиденція

Проходячи повз Дім офіцерів (Народний дім), з його старих великих вікон вже лунали звуки театральних вистав Заньковецької, Садовського, Саксаганського. Безумовно, вечірній Херсон зачаровував та надихав. Можливо, так, як на початку двадцятого сторіччя братів Бурлюків надихнув на цій землі на створення нового мистецького напряму – футуризму. А може і Володимир Маяковський тут вперше «зіграв» свій знаменитий «ноктюрн на флейте водосточных труб»? Романтичні «Червоні вітрила» Олександру Гріну точно явилися у нашому місті!

Дім офіцерів у Херсоні

Еклектична будівля бувшої Жіночої гімназії з фантазійною кованою огорожею минулих часів, відновлена церква св. Олександри і «Морехідка» створювали відчуття нерозривного зв’язку давніх і нинішніх часів та поколінь. Бо як і тоді, і зараз херсонська молодь навчається, закохується, дихає на повні груди, ЖИВЕ – хто стає вчителем, а хто – моряком.

Жіноча гімназія у минулому

Моє побачення з містом завершувалося знаменитою Суворовською, але перед тим – нове особисте відкриття – херсонські фонтани, які достойні окремої про них розповіді. Власне, завжди вважала, що фонтани з питною водою – то тільки культурне надбання спекотної Італії.

Старі платани, розкішні липи, легендарний в’яз, Дім Суворова, Марченка, Садиба Куліковських …скільки ще життєвих історій і таємниць Суворовської та міста ви приховуєте від сучасних херсонців? А можливо, вони всі на поверхні і варто іноді, залишивши свої безкінечні справи, відмовки, лінощі, прийти на побачення з Містом, якого Ви не знаєте?

Зроби репост, якщо сподобалась стаття!